Захворюваність населення України на соціально-небезпечні хвороби

В Україні спалах захворюваності на соціально-небезпечні хвороби (СНХ) зафіксовано з початку 1990-х рр. З 2000 р. в країні захворюваність на ці недуги знижується, але залишається високою. У 2000-2005 рр. рівень захворюваності на СНХ знизився з 65,5 до 65,3 випадків на 100 тис. осіб. Більш інтенсивне зниження цього рівня відбулося у 2005-2009 рр. (з 65, 3 до 53,0 осіб на 100 тис. осіб або на 19 %). З 2010 р. темпи зниження цього показника уповільнилися. У 2010-2013 рр. він знизився лише на 9,6 %. Загалом, у 2000-2015 рр. рівень захворюваності на СНХ знизився з 65,5 до 44,0 випадків на кожні 100 тис. осіб або на 32,8 %.

У 2015 р. середній показник захворюваності населення України на СНХ склав 39,9 осіб у розрахунку на 100 тисяч постійного населення. За регіонами України цей показник коливався в межах від 23,5 у Харківській до 63,8 осіб на 100 тис. населення у Дніпропетровській області. Найвищі показники захворюваності населення на СНХ характерні промислово-розвинутим регіонам півдня та сходу: Дніпропетровська (63,8 осіб на 100 тис. населення), Миколаївська (57,1), Одеська (56,8) області, м. Севастополь (59,5). Найнижчий рівень захворюваності на цю групу недуг (від 23,5 до 33,5 осіб на 100 тис. осіб) характерний західним (Закарпатська, Львівська, Тернопільська, Чернівецька) та деяким східним областям країни (Харківська, Сумська).